Рік англійської мови
Вхід на сайт

Сторінка психолога

Пам'ятка батькам

 

      «Ваша власна поведінка — найвирішальніша річ. Ви думаєте, що виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте чи караєте її. Ви виховуєте її кожну мить Вашого життя, навіть тоді, коли Вас немає вдома».

 А.С. Макаренко

 

      Любіть дитину не за те, що вона розумна чи красива, а   лише за те, що вона Ваша рідна дитина.

  Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову. Цікавтесь її справами і проблемами.

  Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.

    Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом із нею.

    Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна пишатися Вами.

    Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці.

    Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає  і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя.

     Ви — перший друг і порадник дитин.

 

 

 Десять заповідей для мами і тата\ майбутнього першокласника

\ \1. Починайте\ «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми\ навіть можемо навіть можемо довірити тобі помити посуд».

2. Визначте\ загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
3. Залучайте\ дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни,\ орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на\ морозиво,орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).

4. Не\ лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте\ почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або\ вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».

5. Навчіть\ дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що\ виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви\ зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

6. Постійно\ говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в\ театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте\ уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво.

7. Відповідайте\ на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес\ ніколи не згасне.

8. Постарайтеся\ хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого –\ основа для взаєморозуміння.

9. Частіше\ хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте:\ «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень\ домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти.\ Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

10. Не будуй те ваші взаємини з дитиною на заборонах.\ Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог,\ якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент\ шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

 

 

Проблеми з вихованням дитини?

 Маєте проблему\ з виховання дитини?\ Ви не знаєте як достукатися до її серця?

    Школярі – це маленькі, дорослі і великі діти. Вони\ мають виразний характер, і у них є почуття гумору. Кожен день вони розвиваються\ і намагаються вести себе як дорослі. Проте вони ще діти, і тому потребують вашої уваги і тепла не менше\ як малюки.

З ранніх років  у вашої\ дитини починає розвиватися почуття власного Я. Через ігри та роботу, вона розвиває відчуття того, що їй\ подобається, що вона робить. Однак тепер, коли дитина у школі, її формування залежить\ не лише від батьків і родини. Тепер це ще (і у великій мірі) залежить від однолітків та\ вчителів. Вона визначає свої здібності, свою\ популярність, порівнює себе зі своїми однолітками. Ваша підтримка допоможе дитині\ відчувати себе в безпеці і дає змогу дослідити нові інтереси і набути нових\ навичок.

 Поради\ батькам:

  1. привчайте  вашу дитину до дисципліни.
  2. встановіть\ теплі та близькі відносини з дитиною.
  3. підтримуйте\ відкрите спілкування. 
  4. проводьте побільше час з вашою дитиною.
  5. прийміть вашу\ дитину такою яка вона є.
  6. підтримуйте\ інтереси вашої дитини, не нав'язуючи власних очікувань.
  7. забезпечте\ можливість вибору, вона має право на\ свій вибір.                                                                                                                                                                    Пам'ятайте, що незалежно від\ того, скільки зусиль ви вкладаєте в профілактику, ваша дитина буде як і раніше\ іноді погано поводитися.Однак, коли ви добре знаєте\ свою дитину, ви можете запобігти деяким порушенням.

 

 

 

Як підвищити самооцінку дитини?

1. Заохочуйте, хваліть дитину за старанність і зусилля так само, як за\ досягнення. Давайте зрозуміти, що старання й наполегливість часто важливіші\ результату.

2.\ Допомагайте дітям ставити реалістичні цілі.

3.\ Виправляючи помилки, критикуйте вчинки й дії, а не саму дитину.

4.\ Давайте дитині відчути справжню відповідальність. Діти в яких є обов'язки по\ дому, вважають себе значущими в родині.

5.\ Показуйте й говоріть дітям, що ви їх любите. Поцілунки, обійми, слова "Я\ тебе люблю", сприяють тому, що дитина бачить себе в позитивному світлі,\ приймає себе. Діти ніколи не бувають надто дорослими, щоб їм не повторювати, що\ вони наймиліші й найдорожчі.

 

 

 

Коли ваша дитина перебуває у стані\ відчаю

 

У випадку, коли ваша дітина перебуває у\ стані відчаю, слід поводитися так:

1. Залишайтесь самими собою, щоб дитина\ сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.

2. Дитина має почуватися з вами на\ рівних, як із другом, це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді\ вона зможе розповісти вам про наболіле.

3. Важливо не те, що ви говорите, а як\ ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.

4. Майте справу з людиною, а не з\ «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як вчитель або\ експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.

5. Зосередьте свою увагу на почуттях\ дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.

6. Не думайте, що вам слід говорити\ щоразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб\ краще подумати і вам, і дитині.

7. Виявляйте щире співчуття й інтерес до\ дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання,\ які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні, «розслідувальні».

8. Спрямовуйте розмову в бік душевного\ болю, а не від нього, адже ваш син чи донька саме вам, а не чужим людям, може\ повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.

9. Намагайтеся побачити кризову ситуацію\ очима своєї дитини, майте власну позицію.

10. Дайте своєму синові чи доньці знайти\ свої власні відповіді на запитання, навіть тоді, коли вважаєте, що знаєте вихід\ із кризової ситуації.

11. Ваша роль полягає в тому, щоб надати\ дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть\ якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації\ безвиході може примусити вас почуватися безпорадними й дурними, але вам, на\ щастя, найчастіше і не слід приймати будь-яких певних рішень, негайно змінювати\ життя або навіть рятувати її – ваш син або дочка врятуються самі, варто тільки\ довіряти їм.

І останнє – якщо ви не знаєте, що\ говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч

Яндекс.Метрика