Проект «Історія з грифом «секретно»» - 30 Квітня 2015 - ХОТИНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ №1
Рік англійської мови
Вхід на сайт
Головна » 2015 » Апрель » 30 » Проект «Історія з грифом «секретно»»
16:26
Проект «Історія з грифом «секретно»»

 

Не буває історії без «білих плям» та загадок. І це природно, адже вона розповідає про минуле, і чим це минуле давніше, тим більше в ньому забуто­го, втраченого, того, що вже не може дати відповідей допитливим дослідни­кам. Але в українській історії все не зовсім так — чи не найбільше невідомого стосується найближчого до нас XX століття.

«Білі плями» української історії XX століття є наслідком зумисних дій: знищення документальних джерел чи навіть фізичної ліквідації людей як носіїв пам'яті про події, котрі слід було забути. Чому саме останніх сто років мали зникнути з пам'яті народу? Річ у тім, що цей період був надзвичайно важливим для українців, він став часом їхнього наці­онального пробудження. Саме у XX віці український національний рух, пере­йшовши через фазу культурного відродження, характерну для попереднього століття, трансформувався в політичний рух. Саме тоді були закладені підвалини того протистояння, що триває зараз на Донбасі.

Тому, відкинувши всі нагальні наукові проблеми, ми, юні інтелектуали та майбутня еліта української держави, вирішила провести проект «Історія з грифом «секретно»». 

Опрацьовуючи джерельну базу ХХ ст. ми помітили тенденцію обмеженого їх використання в історіографії. Історики, як то Станіслав Кульчицький, Володимир Баран, Віктор Даниленко, використовують документи політичної еліти того часу та широку джерельну базу оприлюдниних директив, наказів та розпорядчих записок перших осіб держави. Така система подання історії спричинює значну її політизацію. Тому історія ХХ ст. це історія держави, а не історія людей. Окремо слід відмітити «обережність» вітчизняних істориків в питанні висвітлення українізованих військових формувань, як то УВО, УПА. Детальну інформацію про ці формування можна знайти лише в спеціалізованих довідниках та й то без посилання на конкретні джерела. Так, наприклад, якщо переглянути посилання на джерела в книгах Михайла Коваля та Володимира Литвина, то переважна більшість їх мають «російську прописку», хоча описані події стосуються території України.

Стало зрозуміло, що існує інша історія і її від нас приховують. Наші здогадки підтвердилися після перемоги Майдану. Чисельна генерація українських істориків: Влад Кириченко, Руслан Забілий, Аліна Шпак, Ігор Кулик та інші, на чолі із Володимир В’ятровичем, через тиск громадскості в грудні 2013 року, зуміли досягти згоди із Службою Безпеки України про відкриття для загального користування документи Галузевого державного архіву СБУ. Відтепер українцям стало доступні 75 % архівосховищ колишнього ЧК та КГБ України, а це за підрахунками істориків десь приблизно 4,5 тисяч папок із документами радянської спецслужби. Завдяки наполегливій праці згаданих вище істориків та плеяди інших небайдужих людей 25% цих документів було проскановано в он-лайн і відкрито Сайт архіву СБУ за адресою awr.org.ua. Доступ до сайту умовно обмежений, тому для його користування потрібно пройти процедуру реєстрації, що ми успішно зробили. Тепер нехай в обмеженому вигляді але нам стали доступні джерельні матеріали, що стали основою для проекту. Отже у фокусі нашої уваги — період, коротший, ніж сто років, а саме, події між 1918—1999 роками. Це пояснюється тим, що головним джерелом інформації для нас були документи комуністичних спецслужб від ЧК до КҐБ. При цьому оскільки левову частку документів складають так звані «Справи», заведені кегебістами на українців, то перед нами чітко персонофікована історія.

Коли ми почали розглядати ці документи то були вражені їх прямотою та прямолінійністю. У «Справах» чітко проведено та розписано ряд пошукових заходів, які були проведені, а біля зізнавальних листків є навіть коротенькі записи, що із зізнання є правда, що – брехня вигадана кегебістами. Оскільки останні гадали, що їхня влада необмежена, вони навіть не приховували ті злочини, які творили.

Результатом нашої праці стало 8 наукових доповідей, про видатних діячів українського визвольного руху: О. Довженка, Л. Курбаса, М. Хвильового та ін.

Користуючись нагодою запрошуємо всіх бажаючих долучитися до боротьби української молоді за правду.     

Переглядів: 70 | Додав: vic | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Яндекс.Метрика